Переступити через стрес

Переступити через стрес – це та внутрішня команда, яку регулярно дають собі багато з нас, як усвідомлено, так і ні. Але це зона нашої особистої відповідальності. Адже якщо на щоденні сумні новини, пов’язані з епідемією або війною, ми вплинути не в силах, то ось за стресовий чинник під назвою «режим праці та відпочинку», відповідаємо, в першу чергу, особисто ми. Так, наша активна робота постійно вимагає зусиль, а зростаючі навантаження, не лише на фізичному, але і на емоційному рівні іноді зашкалюють. Людина вже сама починає відчувати, що сили закінчуються, але відпочити для неї – означає зупинитися, а ось це вже, для багатьох стало справжнім ТАБУ! Адже «зупинитися», при такому відношенні до стресової ситуації, означає отримати три «неприпустимі» наслідки:
1) Скинути темп, і випасти із звичної колії;
2) Піддатися своїм капризам та завалити усе почате в «найважливіший момент!»;
3) Визнати себе слабаком та невдахою.

А виникають такі думки тому, що наші хибні переконання, часом, приводять нас до складних внутрішніх проблем. Ми, дорослі люди, давно для себе визначивши, що таке «добре», і що таке «погано», вираження усіх своїх потреб зводимо до двох ключових понять: «хочу» та «потрібно». Але уся біда в тому, що багато хто з нас так звик  вважати, що «хочу» дорівнює «погано», та точно також, «потрібно» дорівнює «добре», що у результаті отримують хибну розумову конструкцію, де: я «хочу» – спати довше; їсти більше; піти з роботи трохи раніше, або зробити її трохи легше; врешті-решт, просто зайнятися чимось, що доставляє мені радість і задоволення (без всілякої конкретної мети) – автоматично прирівнюється до слова «погано».
А, відповідно все, що мені зробити «потрібно» – виконати свою роботу не просто добре, а ідеально (стати краще інших); все ретельно контролювати, з почуття відповідальності; навантажувати себе роботою по саме не можу, демонструючи свою блискучу працездатність; займатися спортом, демонструючи активний і здоровий спосіб життя, незважаючи на погане самопочуття та втому – це усе автоматично прирівнюється до слова «добре».
    
Ось так і виходить, що людина, з самих кращих своїх мотивів ставить себе в положення того хом’яка, що постійно біжить, у колесі, з жорсткою, ригідною внутрішньою установкою:
«я зобов’язаний!», який увесь час прагне до чергової поставленої мети, давно забувши про власний спокій та відпочинок. Я вже якось говорив про це, в одній зі своїх минулих статей: «Работа с ложными убеждениями»

Так, звичайно, я розумію, що наш світ матеріальний і активна робота, у переважної більшості з нас, спрямована на комфортне існування в ньому. Але все-таки, раз по раз переступаючи через свій власний стрес, і тим самим помножуючи фізичне виснаження, людина може довести себе, як до астенічного синдрому, з неврастенією, так і до повної ангедонії. А це усе, в підсумку, обов’язково позначиться на соматичному (фізичному) здоров’ї, яке відновлювати у нас ох, як дорого, та і на жаль, далеко не завжди – ефективно.

Тому, як би не тягнуло вас заробити усі гроші у світі, отримавши за це, цілу купу заслужених відзнак (включаючи довідку від психіатра), все-таки знаходите час для того щоб зупинитися, та добре відпочити. Для цього потрібно запам’ятати три простих правила:

1. Коригуйте своє мислення. Прийміть свої бажання «я хочу» не як безглузді балощі, а як потребу в перемиканні уваги, і розслабленні нервової системи. І забутьте про свій перфекціонізм – усе ідеальне було, є, і буде ворогом всього по-справжньому гарного.

2. Міняйте спосіб життя. Стежте за своїм здоров’ям, у тому числі ментальним. Ніякі досягнення та успіхи не зроблять вас щасливим, якщо ваше здоров’я буде зруйновано. Тому краще прислухайтеся до свого організму і тих сигналів, що він вам посилає. При регулярних погіршеннях самопочуття, як соматичного, так і психічного характеру, звертайтеся за допомогою до відповідних фахівців.

3. Намагайтеся жити в комфортному для вас темпі. Визначте ту роботу, яка вам дійсно припадає до душі, та працюйте не надриваючись. Без бажання обов’язково самоствердитися, ви завжди зможете досягти більшого, як в професійному, так і в духовному напрямку. Знаходячи час для посильного зайняття спортом, та, за бажання, займаючись духовними практиками, ви завжди будете гарному тонусі.

Якщо коротко підсумувати усе викладене вище, то вважаю за потрібне додати: дуже часто ми стаємо заручниками існуючих соціальних стереотипів, згідно з якими жити щасливо можна лише тоді, коли ти став успішним в очах більшості. Це лукавство. Стати успішним в очах більшості – це дуже велика висота, в першу чергу, для власної Гордині. Але ж впавши в Її очах, деякі люди ризикують розбитися на смерть. Тому, у черговий раз переступивши через стрес, не впадіть в прірву розчарування власною особистістю. А якщо злегка перефразовувати нашого справжнього класика Жванецького, додам: «Иногда, и вправду, лучше с трудом заниматься любовью… чем с любовью заниматься трудом!» Адже любов вона завжди гріє та навіть рятує. Тому усім доброї посмішки, любові і повного душевного здоров’я!

Дякую за увагу!

Оригінал цієї статті: «Переступити через стрес»